В п’ятницю ввечері ми з чоловіком вирішили гайнути в гори - він покататись, я помилуватись краєвидами, і зайняти чимось дітей, котрі ще не їздять. Тобто, відразу після рішення їхати кинулись збирати речі, виїжджати рано вранці, відповідно, вигадувати спеціальне меню мамі часу вже не було.
Снідала звично - канапка, шері, кава. От з обідом я згрішила конкретно, бо обідала набагато пізніше - кидати дітей і бігти їсти якось дивно для мене, це раз, два - на обід я собі замовила гордон блю та інтернаціональну картоплю фрі. Три - пізно ввечері, коли ми повернулись, я згрішила з канапкою, голод був відчутний.
Тішу себе хіба тим, що за день видала досить таки енергії, бо за вийнятком обіду і перервою на чай я весь час рухалась.
До речі.
Вже після двох днів утримання від їжі, я вчора відчула, що звична для мене порція вже завелика.
Немає коментарів:
Дописати коментар